Mathematical LaTeX Object

This section is under development.

Математичний об'єкт LaTeX

Якщо математичний вираз необхідно представити в форматі LaTeX, то це реалізується через об'єкт Math LaTeX Object:



Цей об'єкт має більш широкий функціонал, ніж Mathematical Object, адже дозволяє представляти у звіті формули і математичні вирази в традиційній (канонічній) або взагалі довільній нотації. Також цей об'єкт дозволяє розкривати проміжні значення параметрів у формулах, включно з одиницями виміру (якщо вони є). Кожен параметр у формулі і її кінцевий результат можуть мати індивідуальне представлення (наприклад, різну кількість знаків після коми).

Робота з Math LaTeX Object базується на двох важливих складових TechEditor:

Рекомендуємо ознайомитись з цими розділами, перш ніж використовувати даний об'єкт в своїх звітах.



Редактор Math LaTeX Object має наступні розділи:

  1. Math Expression — вхідний математичний вираз;
  2. Formula — основна формула;
  3. Parameters — параметри формули;
  4. Formula Style — стиль формули;
  5. Preview — попередній перегляд результату.

В полі Math Expression ви можете записати будь-який математичний вираз, який бажаєте ввести до математичної моделі першим. Ці дані можуть бути використані в тілі основної формули або у її параметрах. Поле можна лишити порожнім, якщо ця дія не потрібна. Поле Math Expression не відображається на екрані.

Розглянемо, як ввести до математичної моделі звіту певну фізичну величину:



В даному прикладі ми попередньо надали параметру “M” значення “25 kN*m”. Тіло формули “M_{\max}” записано мовою LaTeX в блоці LaTeX representation. Величина параметру після знаку “=” виводиться в полі Math Expression. Кількість знаків після крапки задається в списку Format.

Після натискання кнопки OK звіт буде оновлено і перераховано (якщо ви відключили опцію автоматичного обчислення, оновіть звіт вручну клавішею F5). Надалі можна використовувати введений параметр у своїх цілях, наприклад вивести його половину з трьома знаками після крапки:

Оскільки Math LaTeX Object є частиною звіту, він автоматично є й частиною математичної моделі звіту. Додамо до попереднього прикладу простий математичний об'єкт W:

Якщо ваша формула обчислюється за певними параметрами (аргументами), кожен з них може бути представлений в фінальному виразі:



Для позначення параметрів використовуємо блок Parameters. В нашому прикладі два параметри — M і W, на основі яких обчислюється σ. Параметр M на мові LaTeX ми позначаємо як M_{\max} (бо вважаємо за потрібне додати індекс “max”), а за його числове значення відповідає змінна M. Записуємо ці два позначення у полях LaTeX і Value (math), відповідно.

В розділі Formula, в полі Name ми записали ім'я параметру, що обчислюється (на мові LaTeX). Далі, в блоці LaTeX representation на мові LaTeX ми записуємо вираз, який ми хотіли б бачити на екрані. Кожен з параметрів, що використовуються у формулі, замінюється відповідним тегом {P1}, {P2}. Це зручно зробити, якщо виділити відповідну строку в списку Parameters і натиснути кнопку Copy. Тоді повернувшись до тіла формули, достатньо вставити скопійований тег на потрібне місце (комбінацією клавіш CTRL+V). Всі параметри мають наскрізну нумерацію.

Реальна математична інтерпретація формули записується в поле Math Expression. В нашому прикладі це M/W. Фінальний результат ми виводимо з одним знаком після крапки, як задано у списку Format.

Зверніть увагу, що ви можете задати індивідуальний формат відображення кожного параметру у формулі. Для цього скористайтеся списком Format. В даному прикладі, параметр M виводиться з двома знаками після крапки, а параметр W — з одним.

Крім того, для фізичних величин можна задати довільні одиниці вимірювання, наприклад:



Тут ми змінили одиниці вимірювання для параметрів M та W, а також фінальної величини σ. Щоб відредагувати параметр, виділіть його у списку, змініть відповідні поля і натисніть кнопку Modify.

Math LaTeX Object можна використовувати не тільки для стандартного, а взагалі довільного представлення формул. Це допомагає скоротити математичні вирази, або полегшити роботу з емпіричними даними.

Припустимо, наша математична модель містить змінні “a”, “b”, “c”. Потрібно обчислити мінімальне з двох значень “h”:



В даному випадку, маємо справу з двома виразами “2a+b” та “c²”, серед яких треба обрати найменше. Кожен з цих виразів є параметром, який обчислюється і значення якого виводиться на екран. Як і у попередньому прикладі, візуальна складова формули забезпечується мовою LaTeX (це те, що читач бачить на екрані), а розрахункова — математичною моделлю (у даному випадку застосовується функція Min).

Основна ідея полягає в тому, що параметрами в Math LaTeX Object можуть виступати не тільки окремі змінні чи константи. Ви можете “загортати” в параметр будь-який вираз, який потребує уваги в звіті. Але цей підхід вимагає додаткової уваги розробника, адже змінивши щось у математичній частині формули без змін у візуальній, ви можете отримати на екрані викривлені результати (хоча сам розрахунок буде правильним).

  • Last modified: 15.12.2022 18:%i
  • by dystlab-wiki-admin